ІМІДЖ УКРАЇНИ
 | Коли майже три місяці тому глава держави нагримав на прем'єр-міністра Азарова через те, що наша держава не відома світу, він ще не здогадувався, що МЗС не лише ініціювало, а й представило за кілька тижнів до того Стратегію позиціонування країни за кордоном. "Покажіть, яка є Україна. Бо коли ми їздимо за кордон, ми бачимо, як нас здивовано слухають партнери, наче ми приїхали з якоїсь Тмутаракані, і в центрі Європи немає такої країни", - говорив президент, вочевидь, міркуючи, що для зміни іміджу достатньо нового документа. |
Згідно з дослідженням компанії, яка створювала іміджеву стратегію (про яку частіше говорять винятково у контексті Спритка та Гарнюні), 64% громадян провідних країн Європи (Німеччини, Іспанії, Франції, Великобританії та Італії) ніколи не цікавились Україною. Добре поінформованих про нашу державу тоді було близько 15%.
Чи слухають сьогодні Віктора Федоровича, точніше, які висновки роблять у тих самих країнах провідні політики та експерти, можна довідатися за реакцією на його виступ під час засідання ПАРЄ. Відверте намагання заперечити наявні проблеми або ж пояснити їх реформаторським періодом викликає щонайменше нерозуміння із двох причин: по-перше, адміністрація президента для європейських політиків не є єдиним джерелом отримання інформації (чого не можемо сказати про самого президента), по-друге, останні звіти міжнародних організацій щодо свобод, корупції, демократії показують одну картину, яка суттєво відрізняється від тієї, яку уявляє Янукович.
Однак у регіоні реноме України значно краще. Кілька днів тому Інститут світової політики презентував дослідження "М'яка сила України. Топ-30 асоціацій із Україною у регіоні", зведені результати якого можете побачити у таблиці. "Прагнучи з'ясувати, з чим насправді асоціюється Україна серед інтелектуальних еліт міжнародної спільноти, Інститут світової політики в рамках проекту звернувся до експертів, журналістів, політиків та державних діячів шести країн, які знають Україну найкраще: її сусідів", - сказано у передмові до дослідження. Близько сотні опінієтворців Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі, Росії та Румунії розповіли про асоціації, які викликає у них сучасна Україна.
У результатах немає згадок про політичних лідерів, проблемні моменти двосторонніх відносин (хіба що Румунія пам'ятає про острів Зміїний). "Учасники опитування згадали про українські туристичні місця, українську кухню та культуру, чотири з шести опитаних країн назвали Україну та її народ дружніми та гостинними. Деякі російські експерти підтвердили, що Україна - не Росія, а от як міст або буфер Україну сприймає не тільки держава-член Євросоюзу Польща, а і маленька Республіка Молдова", - резюмують отримані дані у самому Інституті світової політики.
Думка країн Асоціації залежать не лише від останніх дій української влади, а й від ситуації в кожній із опитаних країн та пройденого ними шляху. Те, що білоруси виділили Помаранчеву революцію та можливість спілкуватися рідною мовою, пояснюється подіями, що із новою силою відновились у сусідній республіці після переобрання Лукашенка президентом - переслідування інакодумців та подальше узалежнення від Росії, зокрема готовність продати "Газпрому", який сьогодні володіє половиною акцій "Бєлтрансу", інших 50% прав власності на білоруську газотранспортну систему. Грузини теж згадали Помаранчеву революцію, але швидше, як приклад не реалізованих можливостей. Хоч Україну й далі називають у Тбілісі дружнім стратегічним партнером.
Стратегічну співпрацю Київ міг би налагодити і з Молдовою, тим паче, що Україну оцінюють у Кишиневі як останню перепону в поширенні впливу Москви. Українська влада могла б відповісти на очікування Кишинева активізацією дій щодо врегулювання придністровського конфлікту.
Асоціації поляків теж змушують замислитись про можливості, щоправда, втрачені. Враховуючи те, що Польща у звіті Transparency International про сприятливість корупції посідає 41 місце, а Україна - 134, то її занепокоєність рівнем корумпованості українських посадовців є цілком зрозуміла. Втім, як і рівнем демократії та геополітичним орієнтуванням нашої країни. Асоціації ж російських опінієтворців віддалені від політичних реалій сучасної України. "Росія виявилась єдиною країною, в якій згадали про сучасну українську культуру, зокрема музичний гурт "Океан Ельзи". Сюрпризом рейтингу виявилося те, що не тільки колишній український президент вважає, що Україна - не Росія. Експерти визначали Україну як протиставлення Росії: "немає імперського минулого", "не веде війну з Кавказом". До цього ж асоціативного ряду, імовірно, належить і незалежність, а отже, "не-Росія"", - пояснюють у ІСП результати рейтингу. Насамкінець, Румунія, яка, відзначають експерти, здивувала нечисельністю асоціацій, що, як гадають, пов'язано із певним інформаційним вакуумом щодо нашої країни. Відтак - першу позицію в переліку румунських асоціацій займають образи Запорозької Січі та козаків.
Результати дослідження змушують замислитися над тим, чи проводить Україна навіть не піар-кампанію своїх успіхів, а бодай діяльність щодо адекватного представлення внутрішніх подій та намірів. Стратегія позиціонування, розроблена на замовлення МЗС, мала на меті "пробудити живий інтерес до своєї держави у самих українців та відкрити Україну для світу - в іншому світлі, ніж це було досі". Це тривалий процес, який не дасть очевидних результатів за рік-два, відтак необхідна спадкоємність генеральної лінії політики. Саме цього зараз і бракує, оскільки, як невтомно запевняє президент, реформи продовжуються.
Джерела: Львівська Пошта
